Блог вчителя початкових класів Кацан Валентини Василівни: З досвіду роботи

НЕСТАНДАРТНІ

ФОРМИ НАВЧАННЯ

ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

Урок - не самоціль. Це інструмент виховання та розвитку особистості

(В. О. Сухомлинський)

Навчання повинне бути цікавим, яскравим, емоційно - образним,

«Нудні уроки тільки й можуть, що викликати неповагу до викладача і до того, що викладається.» (Ж. Ж. Руссо)

Стародавня мудрість говорить: «Учень - це не посудина, яку треба заповнити, учень - це смолоскип, який треба запалити.»

Говорячи словами стародавньої приказки, «Я слухаю - і я забуваю, Я бачу - і я запам'ятовую, Я роблю - і я розумію», можна сказати, що сучасний урок повинен бути насичений і наочністю, і практичною діяльністю над виучуваним.

Швидкий розвиток науки, зростання обсягу нової інформації потребують від сучасної школи підготовки активних, самостійних людей, які мали б високі творчі здібності та володіли б певними якостями, уміли б самостійно критично та творчо мислити, знаходити шляхи вирішення проблеми, грамотно опрацьовувати інформацію; удосконалювали розвиток особистості, інтелекту, культурного рівня.

Як же зробити так, щоб дитина засвоювала нові поняття з різних навчальних дисциплін, опановувала нову інформацію, спробувала застосовувати її під час вироблення нових умінь та навичок і разом з тим почувала себе впевненою, бажала вчитися.

Основне завдання сучасного вчителя - залучити учнів до активної та

самостійної діяльності. Зацікавленість, викликана педагогом на уроці, за певних умов може перерости стійкий інтерес до знань. Тільки в разі такого підходу формування освіченої, творчої особистості, становлення її фізичного морального здоров’я, яке є одним зі стратегічних завдань реформування освіти в Україні, згідно з Національною доктриною розвитку освіти України в XXI столітті, стане можливим.

У зв'язку з цим все більше ми відчуваємо гостру потребу в удосконаленні традиційних форм навчання. Не слід забувати, що вчитель є головною рушійною силою в забезпеченні процесу формування учня, як особистості Він повинен знаходитися в постійному пошуку таких форм і методів навчання, які б забезпечували не тільки інтенсивне оволодіння базових знань, умінь і навичок, що вимагає чинна програма, але й викликає в учнів інтерес до знань, прагнення до навчання.

Отже, поліпшити якість навчання, виховання і розвитку учнів можливо тільки за умови цілеспрямованого систематичного й послідовного удосконалення уроку як форми організації навчально - виховного процесу.

В останні роки зроблено чимало спроб удосконалити побудову уроку як форми організації навчальної діяльності учнів, що диктує необхідність застосування так званих «нетрадиційних» форм навчання.

Впровадження нестандартних уроків

· сприяє раціональному використанню навчального часу;

· підвищує продуктивність роботи учнів на уроці;

· розширює функції вчителя;

· урізноманітнює форми роботи з учнями;

· сприяє вихованню творчої особистості школярів;

· дозволяє повніше враховувати особливості навчального матеріалу;

· вимагає розробки технології застосування нових освітніх форм.

Для ефективної організації навчально - пізнавальної діяльності учнів необхідно враховувати способи взаємодії суб'єктів навчального процесу, що дозволяє виділити такі моделі «нетрадиційних» форм навчання:

· інтегрований урок, урок - лекція, урок - мандрівка, урок - екскурсія, урок - новела, урок — семінар, урок — залік, урок — суд, які застосовуються тоді, коли необхідно подати інформацію, якої немає в навчальних посібниках, для її наступної поглибленої переробки.

· урок - лото, урок - композиція, урок - огляд знань, урок - аукціон, урок - казка. Урок - диспут, урок - діалог, урок - круглий стіл, урок - турнір. Урок - КВК, урок - брейн-ринг, урок – «Що? Де? Коли?», урок - форум, урок - телеміст – забезпечують взаємодію в процесі спілкування суб'єктів навчання в умовах парної роботи, роботи малих груп, між групової роботи між учителем і школярем виникає співтворчість.

Організовуючи взаємодію, учитель керує пізнавальною діяльністю, творчим пошуком дітей.

Беручи до уваги вищесказане, можна зробити сказати, що вид нестандартного уроку залежить від дидактичних цілей уроку, способу його проведення, особливостей процесу навчання, його складових частин.

Таким чином, можна зробити висновки, а саме:

1. На сучасному етапі роботи школи в основу педагогічної практики кожного вчителя слід покласти, насамперед, творчий підхід.

2. Слід пам'ятати, що новації - це не самоціль: вони мусять бути педагогічно виправданими та відповідати основним вимогам навчання і виховання.

3. На уроці слід досягти органічного поєднання ігрової і навчальної форм діяльності.

4. Нетрадиційні заняття дозволяють урізноманітнювати форми і методи роботи на уроці, позбавлятися шаблонів, виховувати творчу особистість учня, розширюють функції вчителя, дають можливість враховувати специфіку певного матеріалу та індивідуальність кожного учня.

5. Використання нетрадиційних форм навчання сприяє формуванню пізнавальних інтересів учнів, діти безпосередньо беруть участь у педагогічному процесі, результатом якого є оволодіння знаннями, вміннями та навичками.

6. Уміле поєднання традиційних і нетрадиційних форм роботи, використання вчителем таких занять у певній системі та досконале володіння методикою їх проведення забезпечують високу ефективність сучасних уроків.

Керуючись закликом відомого педагога Шалва Амонашвілі «Учителю, будь сонцем, яке випромінює людське тепло, будь ґрунтом, збагаченим ферментами людських почуттів і сій знання не тільки в пам'яті та свідомості своїх учнів, а й у душах і серцях», у своїй педагогічній діяльності, використовую такі форми і методи навчання:

· різноманітні форми уроків: урок — гра, урок — змагання, урок — казка, урок — екскурсія, урок - вікторина, урок - огляд знань, урок - залік, урок - свято, театралізований урок та інші види нестандартних форм занять.

· прийоми складання казок, загадок, віршів.

· прийоми казкографїі (навмисно помилкове письмо, читання, обчислення, тощо…) використовую з метою пошуку і виправлення помилок.

· використання різноманітного ігрового матеріалу, казкових сюжетів, героїв казок;

· пошукові завдання, проблемні запитання, самостійні роботи обов'язково містять елементи творчості;

· диференційоване навчання, робота в парах, робота у групах, індивідуальний добір завдань.

Враховуючи вимоги до сучасного уроку, будую хід занять так, щоб жоден урок не обходився без вправ творчого характеру, без завдань для розвитку логічного мислення, розвитку зв'язного мовлення, розвитку вміння користуватися довідковою літературою, для розвитку фантазії, уяви, спонукаю до мрій. Планую навчальний процес таким чином, щоб учні могли висловлювати власні думки про прочитане, побачене, почуте, зроблене.

Вважаю що одним із шляхів активізації пізнавальної діяльності є використання елементів гри в процесі навчання. Переконана, що в ігровій діяльності навчальна, розвивальна й виховна функції діють у тісному взаємозв'язку. Гра як метод навчання організовує, розвиває учнів, розширює їхні пізнавальні особливості, виховує особистість. Підтвердженням цього є слова В.О. Сухомлинського: «Дуже велике значення має ігровий елемент у процесі навчання».

Спостерігаючи за роботою колег - класоводів, власний педагогічний досвід дають змогу стверджувати: проведення нестандартних уроків по - перше, зацікавлюють майже всіх учнів; по - друге, базуються на грі, яка розряджає напружену обстановку, допомагає створити атмосферу невимушеності та веселий настрій у дітей; по - третє, стимулюють до розвитку творчих задатків учнів: кмітливості, логічного мислення, уяви.

«Хай дитина шукає, аби не заблукала, хай борсається, аби не впала, хай корчує, аби не поранила рук, хай бореться, тільки обережно...» - писав Януш Корчак.

*** *** *** *** *** *** ***